facebook

Українці створили найбільш складну “начинку” для Mercedes-Benz

12 переглядів

Вітчизняна компанія Luxoft розробляє для німецького автовиробника Daimler AG інформаційно-розважальну систему з елементами штучного інтелекту та доповненої реальності.

Для нових та майбутніх Mercedes-Benz програмне забезпечення розробляли сотні фахівців компанії Luxoft, які працюють в Одесі, Києві та Берліні. Український софтверний розробник працює з Daimler AG напряму і через її дочірню компанію MBItion GmbH, що розробляє високотехнологічні рішення для автомобілів Mercedes-Benz.

Зоркема, українці допомагають німцям розробляти інформаційно-розважальну система для автомобілів Mercedes-Benz з елементами штучного інтелекту та доповненої реальності, а також систему Connected Mobility, яка дозволяє автомобілю підключатися до мережі, супутників та інших пристроїв для взаємодії та обміну інформацією.

У 2018 році Luxoft відкрив R&D-центр у Берліні, куди український розробник направив більше 100 фахівців, в тому числі й з України. Це інженери, розробники програмних і апаратних рішень та дизайнери, які працюють над створенням сучасного ПЗ для автомобілів наступного покоління. Розробники працюють над тим, як водії та пасажири взаємодіятимуть з автономними автомобілями майбутнього.

Українські інженери і програмісти допомагають німцям розробляти найновішу інформаційно-розважальну систему Mercedes-Benz User Experience (MBUX), яка встановлена у всіх нових автомобілях Mercedes А-класу.

MBUX дозволяє управляти функціями автомобіля довільними голосовими командами. Тобто автомобіль не чекає прямих команд, з ним можна розмовляти, ніби з людиною.

Наприклад, якщо сказати: “Мерседес, я замерз, в автомобілі підвищиться температура, а якщо запитати: “Чи потрібно брати парасольку з собою завтра на вулицю?”, автомобіль поділиться прогнозом погоди на завтрашній день. Можна давати і цілком конкретні команди: включити підігрів сидіння, знайти іншу станцію або запитати про погоду на якусь більш віддалену дату. Голосова функція аналогічна Amazon Alexa, Apple Siri або Google Assistant.

Система також використовує алгоритми штучного інтелекту для розуміння і прогнозування команд, спираючись на вже звичні уподобання власника. В процесі взаємодії система починає формувати індивідуальні пропозиції для користувача з все більшою точністю.

У базі може зберігатися до 8 різних профілів з певними “звичками”. Автомобіль зберігає часті дзвінки і часто повторювані маршрути, видаючи в потрібний момент необхідну інформацію. В системі навігації присутня технологія доповненої реальності. На екран центральної консолі виводиться реальна картинка з камер автомобіля, розташованих ззовні салону, а система доповнює цю картинку різними графічними елементами, що дозволяють водієві краще орієнтуватися. Крім іншого, будуть виводитися такі дані про об’єкти, як номери будинків або навігаційні значки, аналогічні тим, що ми бачимо в картах.

Безпосередньо в Києві українські програмісти розробляють найновітніші технології під загальною назвою Connected Mobility. Це напрямок розробок та технологій, що дає можливість автомобілю підключатися до мережі, супутників та інших пристроїв для взаємодії та обміну інформацією.

Існують декілька видів взаємодії авто з зовнішніми джерелами:

  • зв’язок з оператором сервісної чи екстреної служби;
  • взаємодія з хмарними сервісами автовиробника, де зберігаються та обробляються дані про автомобіль;
  • взаємодія з персональними мобільними пристроями водія;
  • взаємодія авто з авто/інфраструктурою/пішоходами/мережею.

Ключовим елементом цих взаємодій є телематичний блок керування (TCU). Це точка, де зустрічаються та взаємодіють системи автомобіля та зовнішні сервіси, ядро підключеного авто (connected car). Фактично це мобільний телефон, що розташований всередині автомобіля. І як раз в цьому українські спеціалісти мають глибоку експертизу.

З одного боку, він надає автомобілю доступ до зовнішніх сервісів через аудіо канали та канали даних завдяки стільниковій мережі CDMA/GSM/LTE, а з іншого боку — взаємодіє з іншими електронними блоками керування (головний блок, датчики руху, блок управління табло тощо) через автомобільні протоколи даних (CAN або Automotive Ethernet).

Українці також розробляють європейську система автоматичного оповіщення про дорожні транспортні пригоди (аналог — E911 у США), яка має назву eCall. eCall став обов’язковим для всіх нових автомобілів, що продаються в ЄС з квітня 2018 року.