facebook

П’яте колесо: на запаску або в справу

75 переглядів

Питання, яке напевно, цікавить багатьох: чому повнорозмірна запаска роками без діла їздить в багажнику? Чи не варто запустити її в експлуатацію, переставляючи час від часу на місце одного з коліс “передка” і “задка”?

На перший погляд, тут справді є про що задуматися. Якщо вже вам пощастило отримати з новим автомобілем п’ять однакових коліс, то чому б не використовувати по черзі всі п’ять, переставляючи їх по колу на чотири вакантні місця?

Апологети ротації пропонують кілька варіантів перестановки шин. Сенс процедури – дати кожній шині попрацювати на всіх чотирьох місцях, щоб вона не відчувала однотипних навантажень весь свій термін служби.

Не всі автомобілісти знають, що ідея перестановки коліс в межах однієї машини (звана іноді ротацією шин) сповідується деякими автомобільними експертами по сьогоднішній день. Причому найчастіше мова йде про чотири колеса – їх рекомендується періодично переставляти для більш рівномірного зносу протектора і каркаса.

А за наявності п’ятого колеса того ж розміру у шинної ротації неначе з’являється новий сенс – продовжити час до покупки нового комплекту. Пропонується, щоб кожне з п’яти коліс якийсь час відпочивало в багажнику, поки решта чотири трудяться, витрачаючи міліметри свого протектора. Певний резон в цьому є, адже виходить, що ресурс п’ятого колеса включається в загальний кілометраж пробігу.

Нерівномірний знос – наслідок порушення кутів установки коліс. Але і при справній підвісці кожне колесо зношується по-своєму. Щоб зробити знос кожної шини рівномірним, колись і придумали ротацію – заміну шин по колу.

Але всі ці викладки вірні в ідеальних умовах, коли колеса працюють
на рівному асфальті, а у власника є час, гроші і бажання на перестановку коліс по колу кожні 3 – 5 тис. км пробігу. На вітчизняних дорогах подібні схеми ротації мали сенс у часи діагональних шин – важких, міцних, з високим профілем і товстими боковинами, які не бояться пробоїв до диска на грубих ямах.

А в нашій сьогоднішній реальності значна частина шин виходить з ладу не через стертий протектор, а через травматичні руйнування каркаса і пробиті наскрізь боковини. І тут уже на перший план виходить інша цінність п’ятого колеса: його можна назавжди встановити на місце “розваленого” на черговій неформатній ямі, купивши на запаску самотню шину-распаровку на шинних розвалах авторинку. Адже придбати одне нове колесо потрібної моделі й розмірності замість пошкодженого дуже і дуже непросто, найчастіше доводиться купувати як мінімум пару, і то не завжди тієї ж моделі.

Додайте сюди ще нюанси монтажу шин, що мають направлений або асиметричний малюнок протектора, адже їх потрібно ставити тільки на певне місце або в певному положенні.

Шини з асиметричним малюнком протектора потрібно монтувати на диск певним чином, тому їх участь в ротації коліс дещо ускладнюється.

Одним словом, якщо поставити перед собою мету, то продовжити загальний ресурс комплекта шин, включивши в обіг п’яте колесо (повнорозмірну запаску), можна. Особливо, якщо ви експлуатуєте машину на рівних вулицях великого міста і ваші шини “вмирають” природною смертю – через стертий протектор, а не через розтяту боковину. Але чи коштує така економія витрачених на перевзування клопоту і грошей – вирішувати тільки вам.

Від себе можемо запропонувати інший варіант продовжити життя шин, однозначно ухвалений сучасними шинними експертами. Намагайтесь бодай щосезону (тобто двічи на рік) перевіряти кути встановлення колес – те, що по-народному називается сходження- розвал. И тримайте тиск у шинах в межах норм, визначених автовиробником, не забуваючи корегувати його в залежності від завантаження машини і температури повітря.