facebook

«Євробляхи»: як їх легалізуватимуть .

100 переглядів

Що потрібно знати водіям нерозмитнених автомобілів і тим, хто просто спостерігає за темою «єврономерів».

Скоріш за все, історія з «євробляхами» прямує до своєї логічної розв’язки: законопроекти №8487 та 8488 незабаром будуть обговорюватись в якості «фінальної редакції» на профільному комітеті та виноситимуться у сесійну залу Верховної Ради для голосування. Отже, якщо правила розмитнення автомобілів будуть змінені (пом’якшені) з одного боку, та водночас введена сувора відповідальність за їзду на «євробляхах» з іншого, значить всім водіям таких авто доведеться виконати низку процедур, щоб отримати українські номери на свої ТЗ. Зараз ми, власне, і розглянемо, як може виглядати весь комплекс заходів та що доведеться здійснити, аби статус «євробляховода» відправити у минуле.

Чи всім водіям «євроблях» вдасться пройти «легалізацію»?

Не всім. Наразі складно сказати (за браком будь-яких підтверджених статистичних даних) в якій саме пропорції цей сегмент авторинку буде розподілений на «прохідних» та «непрохідних». Однак очевидно, що певна частина «євроблях» українські номери не отримає. За власним бажанням, скоріш за все, водії не розмитнюватимуть найдешевші авто, які потребують чималих вкладень для ремонту. Навряд чи хтось розпочинатиме «легалізацію», якщо автомобілю бракує тих чи інших документів, або вже відомо про кримінальне минуле авто, чи є інформація про добрячий шмат штрафів, які «висять» на машині в країні приписки. У такому разі по закінченню терміну «не штрафування» авто доведеться сховати десь у скирту, – і, напевно, назавжди.

До «прохідних» – через власника.

Важливо, як саме «євробляха» була «придбана», тобто чи є контакти принаймні іноземця-нерезидента який заїхав на цьому авто, або ж юридичного власника (компанії чи фізичної особи). Якщо контакти втрачено – справи кепські: зняти з обліку автомобіль без укладання угоди купівлі-продажу з тим, чиє ім’я вказане в техпаспорті, не вдасться, власність є власність. Це ще одна категорія «блях», розмитнення яких буде неможливим.

Виїзд в країну реєстрації автомобіля.

На цьому етапі теж є свої зачіпки: потрібен щонайменше закордонний паспорт з візою або «біометрикою». Треба мати фізичну можливість виділити час та кошти на поїздку до Польщі, Литви чи іншої країни, звідки, власне, «євробляха» прибула. Ну і всі необхідні страховки придбати теж доведеться, а ще заготувати кошти на сплату штрафів чи пені, якщо такі були нараховані за прострочений техогляд, транспортний збір чи інші платежі, обов’язкові у країні реєстрації. Можливо, будуть і «висячі» штрафи за порушення ПДР, вчинені на цьому авто у Європі раніше.

Діалог з власником, укладання угоди.

Отже, припустимо, юридичний власник знайшовся, та погодився іти на діалог. Але (знову це «але») треба щоб він не заперечував проти оформлення документів на продаж автомобіля, і при цьому не висунув надто неприємних вимог. Наприклад, про «відкупне», розмір якого доволі складно передбачити. Це може бути як сума у кілька десятків чи сотень євро, так і повна вартість автомобіля: іноземець, на якому «стоїть» авто, не ризикує нічим. А от українець, якщо не погодиться на умови власника, має всі шанси повертатись додому автобусом, вже без машини.

Зняття з обліку за кордоном.

Хто із водіїв «євробляхи» дійде до цього етапу, той, нарешті, стає не просто водієм, а власником автомобіля. З усіма необхідними документами на руках він звертатиметься до місцевої служби реєстрації транспорту, щоб зняти авто з обліку та отримати транзитні номерні знаки. Вважайте, що найскладнішу частину справи зроблено.

Повернення, в’їзд в режимі «імпорт».

Вже на своєму авто, хоч ще на «євробляхах» (але вже транзитних), потрібно повернутись в Україну, заїхавши в режимі «імпорт». На прикордонному митному пункті доведеться оформити попередню декларацію та внести авансовий платіж, фактично, у розмірі повної суми розмитнення автомобіля, вже за новими ставками (вони, сподіваємось невдовзі будуть прийняті Верховною Радою). На цьому етапі можна скористатись послугами митного брокера, щоб усі клітинки заплутаних документів були заповнені без помилок, а платежі — нараховані правильно.

Розмитнення, перша реєстрація

Після перетину кордону та завершення першої частини митних формальностей, протягом 10 днів треба завершити розмитнення на регіональній митниці за місцем проживання, отримати сертифікат відповідності на автомобіль, та з усім пакетом документів їхати в Сервісний центр МВС для здійснення першої реєстрації автомобіля. Після того можна ставити крапку, адже більше ні слова про «євробляхи» ви не почуєте, ставши повноправним власником автомобіля, зареєстрованого згідно усіх вимог в Україні. Кінець історіям про «майже легально на рік» та «працюю на литовську фірму»…

«Євробляховоди» – найхитріші?

Переглянувши ще раз весь список дій, потрібних для легалізації не розмитненого авто, та кількість моментів на яких все взагалі може обернутись проти водія «євробляхи», стверджувати, що водії «єврономерів» обдурили всю систему та отримали максимум вигоди за рахунок інших в цілому неправильно. Значна кількість таких авто потрапить в категорію «непрохідних», а їхні водії просто залишаться без можливості їх експлуатувати, ще й ризикуючи отримати чималий штраф. Яка частка таких «блях» – побачимо на практиці, коли закінчиться період індульгенції від санкцій. З огляду на приклад Молдови: коли там був час «податкової амністії», розмитнити вдалось близько третини їхнього парку «євроблях».

Решту довелось або вивезти за кордон, десь сховати, чи здати на розбірку за копійки. Імовірно, подібний сценарій чекає й на український парк «євроблях»: частина машин отримає номерні знаки з індексом UA, решта – зникне з доріг. І максимум, з чим залишаться водії останніх – це спогади про рік-другий їзди на «Ауді», «Мерседесі» чи «Фольксвагені» з іноземною реєстрацією. Втім, якби їх не було, навряд чи хтось би взагалі брався за зміну правил розмитнення, які досі «захищають» вже неіснуючий автопром. А так ще є надія, що ще цього року будуть скасовані норми «Євро» для вживаних авто та відкрита можливість розмитнювати машини будь-якого віку.